Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Водночас значна кількість людей щоденно стикається з бар’єрами, які обмежують або унеможливлюють реалізацію їхніх прав і свобод.

Безбар’єрність — це забезпечення рівного та безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер суспільного життя, послуг, інформації, освіти, праці та інших можливостей.

Створення безбар’єрного середовища передбачає усунення таких бар’єрів:

• фізичного — забезпечення фізичної доступності будівель, споруд, громадських просторів, транспорту та інших об’єктів для всіх людей, зокрема для маломобільних груп населення;
• інформаційного — забезпечення рівного доступу до інформації та можливості користування засобами комунікації й сучасними технологіями незалежно від функціональних порушень чи індивідуальних особливостей людини;
• цифрового — забезпечення доступності цифрових технологій, електронних послуг, вебресурсів і цифрової інформації для всіх груп населення;
• суспільного та громадянського — створення рівних можливостей для участі кожної людини в суспільному, громадському та політичному житті;
• освітнього — забезпечення рівного доступу до якісної освіти та можливостей навчання впродовж усього життя;
• економічного — створення рівних можливостей для працевлаштування, професійної діяльності, підприємництва, самозайнятості, а також доступу до фінансових та інших ресурсів незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я.